«Пісня над піснями» — один із найвизначніших творів Шолом-Алейхема, єврейського письменника з Переяслава (Полтавщина), який писав здебільшого їдишем та івритом.
Цей невеличкий юнацький роман є одою першого, світлого, чистого почуття — кохання, яке зроджується в палкому серці малого Шимека до чарівної дівчинки Естер-Ліби, Лібузі, Бузі…
Роки минають, а кохання паленіє дужче, ширячись світом і заполоняючи все довкола. Цікаво, чим закінчиться ця історія? Тим паче, якщо Бузя — племінниця Шимека…
Перед читачами розгортається історія юності і мрійливості, етапу в життя, коли найсміливіші мрії здаються здійсненними — і часто навіть здійснюються у коханні Шимека і Бузі. Шимек закохався в красуню Бузю. Вона – дочка його загиблого брата. Обох виховують наче рідних брата та сестру. Вони дуже близьку – разом переживають всі важливі події, діляться емоціями та мріями. Їхня любов чиста і світла. Але ось Шимек посварився з батьком і їде далеко з дому аж на 7 років. І отримує листа про те, що його кохана заручена. Чи згадав би він про Бузю, якби не лист? Чи зможе він її повернути і довести, що його почуття – щирі?